Розповідь буде про враження від повернення додому.
Наш від’їзд із Сулеювок супроводжував дощ до самого кордону.
Митний огляд з польської сторони ми на диво пройшли швидко.
А пізніше почався "театр".
Нас запросили вийти з автобуса і з речами пройти огляд у приміщенні. Ну, думаємо, щукають наркотики, зброю. Просканують наші речі (техніка відповідна була присутня у приміщенні). Не тут то було! Прикордонник, з ліхтариком оглянув сумки та речі і нас відпустив.
Поклавши речі в автобус (а деякі пасажири вже не змогли покласти свої речі в багажне відділення), ми прочекали ще 20 хвилин. І лише коли водії підійшли до прикордонника нам видали папірець, що дозволяв залишити митний контроль.
Ось такі пригоди на митниці. Що шукали, кого шукали, як шукали?
Наступного разу їдьте через митниці Волиньскої області. У вас просто заберуть паспорти і забудуть на дві години про ваш автобус.
ВідповістиВидалитиУ нас було саме так.